Публікації

Показано дописи з листопад, 2017

Стіни, що нарешті заговорили. Потонулий письменницький ковчег #Нашідвадцяті у кінострічці "Будинок Слово"

Зображення
Тема #НашіДвадцяті, якої ми нещодавно торкалися в нашому блозі у зв’язку з книжкою дитячих оповідань одного з найталановитіших тогочасних літераторів Майка Йогансена, в листопаді-2017 отримала дуже вагоме кінематографічне втілення. На екрани вийшов документальний фільм талановитого режисера, призера Берлінале Тараса Томенка "Будинок Слово".  Так уже вийшло, що з цим багатоквартирним житловим будинком, збудованому на тодішній околиці тодішньої української столиці Харкова пов’язана одна з найбільших драм української історії ХХ століття. До характеристики того, що тоді сталося з його мешканцями - десятками найталановитіших письменників, художників, режисерів, акторів, напрошується алюзія до біблійного сюжету, спотвореного диявольським гротескним викривленням. Уявімо, що біля керма знаменитого ковчега всупереч Божому провидінню опинився не Ной, а Каїн. Будинок "Слово" виявився таким самим фальшивим ковчегом - замість того, щоб врятувати літераторів #нашідвадц

Перше знайомство з прикладною психологією. Поліанна та її правильні рецепти радості

Зображення
Твір шкільної програми як джерело натхнення для ділової людини   Чим займається сучасний бізнесмен - підприємець або керівник якого-небудь напряму або проекту? Якщо запитати про це школярів - відповідей буде дуже багато. Хтось назве розмови по телефону, хтось проведення зустрічей, ще хтось пригадає про оформлення паперів та ведення бухгалтерського обліку, а ще - поїздки, відрядження, презентації, підписання договорів і ще безліч різних справ. Але, впевнений, ще одне важливе заняття будь-якого бізнесмена або керівника учні назвуть не одразу.  А між тим... Так - усі успішні керівники читають книжки! Коло бізнес-читання може бути дуже широким. Звичайно, це передусім спеціалізовані книжки з економіки, фінансів, маркетингу, права, які найкраще  можуть зрозуміти  люди з вищою освітою або принаймні студенти. Але є такі книжки, які можна прочитати ще навіть у середніх класах, і вони потім виявляться не менш важливими для майбутнього підприємця. У шкільній програмі із світової літерат

Магія звуків і слів. Зустріч із письменницею Зіркою Мензатюк та її казочками про мову

Зображення
Вчора, 9 листопада, в Україні відзначався День української мови та писемності. Завдяки партнерству із школою-дитячим садком "Кияночка" наші юні читачі мали годину справжнього чарівного мовознавства. До них у гості  прийшла книжка, яка так і називається - "Чарівні слова". Разом з нею до учнів початкових класів завітала авторка цієї книжки, відома дитяча письменниця Зірка Мензатюк, та її друзі - бібліотекарі ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва. Поки старшокласники брали участь в акції  "Радіодиктант національної єдності", школярі других, третіх і четвертих класів  мали чудову нагоду поговорити із пані Зіркою про все-все на світі: про нашу неповторну мову, про Нестора Літописця, про київські дива, про українські храми, схожих на які більше ніде на Землі немає. Письменниця читала дітям казки про мову зі своєї книжки "Чарівні слова". Чудова книжка трохи відкриває таємничу завісу, яскраво й дотепно розповідає дещо  про те, як влаштовані

Дивовижні тварини Майка Йогансена

Зображення
Невеличка збірка оповідань для дітей "Собака, що лазив на дерево" Майка Йогансена складена з творів, написаних цим блискучим українським прозаїком в останній рік перед несправедливим арештом і розправою в Лук’янівській тюрмі НКВС. У ці дні минають 80-ті роковини масового винищення українських літераторів, що належали до покоління Червоного Ренесансу або, за пізнішим означенням літературознавця Юрія Лавріненка, Розстріляного Відродження.  Отже, нині згадаймо про дивовижних тварин, що вийшли з-під пера Майка Йогансена й потрапили на сторінки збірки. Так, на її сторінках справді є собака, якого навчили залазити по похилому стовбуру на дах і долати паркан. Такий собака не тільки став справжнім кошмаром для всіх котів, що жили на подвір’ї, а й почав лякати й дуже дивувати перехожих, які несподівано чули над головою собаче гарчання або гавкіт.  В іншому оповіданні, навпаки, є кіт, якого дворові хлопці привчили виконувати деякі собачі команди й ловити рибу з води. Ще там є

Альфа та омега сучасного мистецтва. Знайомство із творчістю професійних фотохудожників

Зображення
#HUB25A у партнерстві з Вільною школою фотографії  та фотохудожницею Раїсою Кадировою, здається, не втратив нагоди скористатися з осінніх шкільних канікул та долучити зацікавлених до двох непересічних подій у столичному фотожитті :) Наші студійці побували на виставці "Актриси" видатної французької майстрині портретного жанру Кейт Беррі, розгорнутій в одному із залів Національного музею Тараса Шевченка, а також на Київському фотоярмарку "photo Kyiv", який цього року проходив у приміщенні бізнес-центрі "Київ-Торонто".  Кейт Беррі. Портрет Валерії Бруні Тедечі   Кейт Беррі. Портрет Ванеси Параді    Кейт Беррі. Портрет Софії Копполи   Кейт Беррі. Портрет Аміри Сезар За останні двадцять років смисл таких основоположних для фотомистецтва понять, як "навчитися фотографувати" та "вхопити кадр", кардинально змінився. Замість алхімії плівкового та фотопаперового процесу - миттєві зображення на цифровій матриці, замість гри уя

Парк - це не просто дерева. Спостереження за екосистемою парку НТУУ "КПІ" за книжкою "Хто росте в парку"

Зображення
Книга Катерини Міхаліциної та Оксани Булої "Хто росте у парку" розповідає про історію пошуків малим зеленим паростком своєї рідні - куща або дерева, до якого він належить. Маленький тоненький паросток з двома листочками питає у берези, дуба, горобини, липи, клена, ясена, явора, каштана, тополі, верби, чи він не схожий на них. І тільки згодом, коли паросточок устиг уже трохи засмутитися, до нього озвалося незвичайне дерево, що має назву гінкго, або срібний абрикос...   У парку  НТУУ "КПІ" росте багато кленів та дубів, також чимало лип, беріз, тополь, каштанів, ясенів, є також кілька верб, яворів та кущів горобини. Але дерево гінкго в ньому тільки одне, його шанобливо обгороджено невеликим парканчиком, а на стовбурі прикріплено табличку, що сповіщає, що це - Гінкго Сікорського, тобто людини, чиє ім’я носить увесь навчальний заклад  -  Національний технічний університет "КПІ". Дерево гінкго - це пам’ятка природи, яка перебуває під охороною держави.

Прагнення польоту. Прогулянка до авіаційно-космічного відділу Державного політехнічного музею

Зображення
У другій частині нашої освітньої прогулянки залами Державного політехнічного музею ми шукали ключ до неба - не більше, не менше. Можливо, таким ключем міг бути один з трьох авіамоторів від славетних українських літаків - турбогвинтовий АІ-20 для пасажирського АН-24 та вантажного АН-26; могутній турбореактивний Д-36 для прославлених "Руслана" та "Мрії" та допоміжна турбіна - енергетичне серце, без якого літаки не зможуть навіть запустити основні двигуни, не кажучи вже про політ?  Двигуни АІ-20 (на передньому плані) та Д-36 Чи паливний насос, деталі якого тільки на землі, у музейній вітрині здаються незрозумілою купою залізяччя, а в небі від нього залежить чиєсь життя? Чи стартова ручка від космічного корабля "Восход-2", або пульт космічного телеметричного зв’язку?  Ручка керування космічного корабля "Восход-2"   Спускова капсула космічного корабля типу "Союз" з парашутом Наземний пульт керування польотом космічног

Рейки, колеса, семофори. Знайомство із залізницею на виставці рухомого складу історичних вагонів та локомотивів на вокзалі станції Київ-Пасажирський

Зображення
31 жовтня #HUB25A  продовжив серію заходів "ДослідИ місто". Новою локацією, яку ми досліджували у дні осінніх шкільних канікул, стала виставка рухомого складу історичних вагонів та локомотивів на вокзалі "Київ-Пасажирський". У ХІХ столітті залізниця стала першим ефективним способом подорожувати суходолом. Упродовж ХХ та ХХІ століть удосконалювалися не тільки локомотиви та вагони, але й сама залізнична колія. Тепер по ній можна їздити швидше, перевозити більше вантажів, а сучасні системи автоматизації, сигналізації та зв’язку дають пасажирам і залізничникам почуття впевненості та безпеки.  На виставці ми познайомилися з робочим місцем локомотивної бригади паровоза й з’ясували, що навіть машиніст зі своїх віконець бачив колію не краще, ніж пасажир, що визирає з відкритого вікна вагона.  Щоб бачити, що відбувається з лівого боку поїзда, потрібен був помічник машиніста. Найтяжча ж праця була у кочегара, який мусив упродовж рейсу перекидати лопатою кілька