Рейки, колеса, семофори. Знайомство із залізницею на виставці рухомого складу історичних вагонів та локомотивів на вокзалі станції Київ-Пасажирський

31 жовтня #HUB25A  продовжив серію заходів "ДослідИ місто". Новою локацією, яку ми досліджували у дні осінніх шкільних канікул, стала виставка рухомого складу історичних вагонів та локомотивів на вокзалі "Київ-Пасажирський".




У ХІХ столітті залізниця стала першим ефективним способом подорожувати суходолом. Упродовж ХХ та ХХІ століть удосконалювалися не тільки локомотиви та вагони, але й сама залізнична колія. Тепер по ній можна їздити швидше, перевозити більше вантажів, а сучасні системи автоматизації, сигналізації та зв’язку дають пасажирам і залізничникам почуття впевненості та безпеки.



 На виставці ми познайомилися з робочим місцем локомотивної бригади паровоза й з’ясували, що навіть машиніст зі своїх віконець бачив колію не краще, ніж пасажир, що визирає з відкритого вікна вагона.  Щоб бачити, що відбувається з лівого боку поїзда, потрібен був помічник машиніста. Найтяжча ж праця була у кочегара, який мусив упродовж рейсу перекидати лопатою кілька тонн вугілля й тому дороги не бачив узагалі.

 Ця панель з ручкою топки, червоними вентилями та важелями - усе, що бачив перед собою кочегар упродовж рейсу

Паровоз - красивий, ефектний, але дуже незручний і не надто безпечний локомотив, і на залізницях у ХХ столітті він затримався тільки тому, що його наступник - дизельний тепловоз - був технічно недосконалим до 40-50-х років. Цікаво, що критичною незручністю паровозів, яка остаточно відправила їх усі до залізничних музеїв, була величезна (більша, ніж вугілля!) витрата м’якої питної води, що в багатьох місцевостях була дуже дефіцитною.

 Чудернацька конструкція у формі літери "Г" з правого краю знімка - це велетенський кран, з якого до паровоза наливали воду - близько 25 тонн на рейс

У ХХ столітті по залізниці не тільки їздили - на ній у буквальному розумінні жили. Воєначальники та керівники держави швидко оцінили переваги вагонів-салонів й використовували їх не тільки для поїздок, а й, наприклад, для безпосереднього керівництва військовими операціями. Серед експонатів виставки - чотири історичні вагони-салони, які належали відомим державним та військовим діячам. В одному з них у серпні 1918 року на станції Фастів був підписаний акт злуки УНР та ЗУНР, урочисте оголошення якого 22 січня 1919 року в Києві тепер відзначається як День соборності України.

 Зала засідань із класичним зеленим сукном на письмовому столі

Майже зразу після виникнення залізниця стала не тільки засобом пересування. Вона втілювала жагу людства до свободи (пересування, але не тільки), до швидкості, потужності і навіть краси! Наприкінці екскурсії ми звернули увагу ще один цікавий факт. Ось уже більше ніж півстоліття паровози не можна побачити на наших коліях, але дитячі книжки про них досі пишуться, ілюструються та видаються!


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дивовижні тварини Майка Йогансена

Магія звуків і слів. Зустріч із письменницею Зіркою Мензатюк та її казочками про мову

Любити як частинку власного серця. Презентація збірки творів для дітей "Україна починається з тебе"