#БІБЛІОТЕКА Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва

Всі люди люблять дивитися комедії з самого малечку. Дітям дуже подобається сміятися з якогось персонажа анімаційного фільму та його вибриків, наприклад, з викрутасів Тома, які той демонструє, потрапляючи в халепи, коли женеться за Джеррі. Це найпростіший прийом з комедійного арсеналу, що зветься буфонадою. Втім, гумористична театральна вистава найчастіше влаштована по-іншому. Лялькарі бібліотечного театру "Казкарик", показуючи 27 вересня виставу "Як Бобик загубився", легко й весело знайомили дітей та дорослих з жанром комедійного фарсу. Дорослі часто вживають слово "фарс" поза театральним контекстом (найчастіше воно чомусь стосується політиків :)), не надто задумуючись над тим, що воно означає. А насправді фарс - це коли ми сміємося з того, як хтось намагається грати невластиву  або недоречну для себе роль. От і в нашій виставі Заєць, побачивши розгубленого (і загубленого) цуценя Бобика, не проминає нагоди справити на нього враження, видаючи себе

#БІБЛІОТЕКА за сприяння Посольства Швейцарії в Україні весь наступний місяць буде знайомити киян із "Мовчазними книжками" - європейським видавничим і виставковим проектом, спрямованим на подолання мовних і культурних бар'єрів. 52 книжки, люб'язно надані швейцарською стороною, не містять у собі жодного тексту, крім власне самих назв на обкладинках. Але відсутність друкованих рядків не означає відсутності розповіді, і вона є в кожній з них - десь спокійна і споглядальна, десь дотепна і захоплююча.  17 вересня виставку "Мовчазні книжки/Silent Books" було офіційно відкрито в просторі Мистецтво/Art. З цієї нагоди #БІБЛІОТЕКА приймала поважних гостей - заступника Глави Місії Посольства Швейцарії в Україні Сімона Піду, керівницю культурних проектів Посольства Швейцарії в Україні Оксану Корніцьку​, президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, директорку Департаменту культури Київської міської державної адміністрації

"Казкові сніданки" - п’ятничні ранкові читання для найменших у форматі "книжка+саморобка" сьогодні було присвячено осіннім будням чеберяйчиків. Цих милих казкових істот придумав відомий письменник Юрій Винничук і написав про них цілу книжкову серію для дошкільнят та молодших школярів, а художниця Юлія Пилипчатіна їх намалювала. Хоча на її ілюстраціях чеберяйчики Гопля і Піпля чимось схожі на зайчиків :) , насправді це фантазійні істоти, які можуть вільно переміщатися між снами та дійсністю. Тільки вони можуть потрапити в ситуацію, коли Гопля уві сні годує сніданком Піплю, а Піпля так само уві сні варить кашку для Гоплі, вони разом нею смакують - ясна річ, також уві сні. А коли прокидаються голодними, довго сперечаються, хто з них усе-таки куховаритиме насправді :) Сьогодні ми разом з нашими малими читачами дізнавалися не тільки про їхні сніданки (зауважте, чи не вперше на "Казкових сніданках"  йшлося таки про сніданки:)) Була в книжечці зустр

Професор астрономії Херсонського держуніверситету Сергій Кузьменков, з яким 5 вересня зустрічалися десятикласники київського ліцею № 142, розказав дивовижні речі про зорі. Зорі, що їх ми бачимо вночі й удень - адже Сонце теж зоря - альфа та омега усієї сучасної астрономії та астрофізики.   Все, починаючи з вимірювання відстаней до об'єктів далекого космосу до фундаментальних вчень про формування атомів та матерії, про перебіг фізичних та хімічних процесів, а також вчення про формування Землі та планет, зав'язане на вивченні зір. Останнім часом з'явилося чимало енциклопедичних і науково-популярних книжок про Всесвіт, які в тому числі розповідають різні цікаві факти про зорі. Книжка, що її представляв пан Сергій, особлива - адже розповідає про зорі мовою прикладних задач. Вони дуже різні. Одні дають відповіді на "дитячі" питання, наприклад, про те, чому не видно зір на небі вдень, а легенди про глибокі колодязі, в яких нібито їх удень все-таки видно, не м

#БІБЛІОТЕКА має дві чудові новини. Перша - наші "Казкові сніданки", п'ятничні ранкові читання для найменших, нарешті почали новий сезон! А друга - те, що книжка "Лізелотта не може заснути" Александра Штеффенсмайєра, обрана для старту, виявилася дуже бешкетною, веселою і разом з тим доброю. Велика ряба корова Лізелотта, яка ніяк не може заснути звечора, поступово ставить на вуха всю ферму.  Спочатку сон втік від поросят, яким Лізелотта натякнула про тигрів з прочитаної на ніч казки. Потім від господарки ферми, якій вона розвалила ліжко. Після того Лізелотта телефоном збудила свого приятеля - сільського листоношу. Ну й нарешті, як часом пишеться у дорослих книжках, настає апогей - необережна корова своїм чихом зриває в курнику дах! Після такого на фермі вже не спить майже ніхто - крім... самої Лізелотти, яку така нічна метушня дуже заспокоює :)   Історія нібито зовсім простенька, але завдяки дотепним ілюстраціям з елементами гри наші юні ч

Вже вдруге шкільний вересень починається з Бібліофесту - яскравого свята знайомства з #БІБЛІОТЕКА. Вже п’ятий за рахунком Бібліофест традиційно представляв різні активності, які наш культурно-освітній заклад пропонує читачам.  Почали  з найменших - з вихованців дитячого садочка № 11. Вони приходили до нас на лялькову виставу "Поросятко Чок", екскурсію читальнею та на майстер-класи. Керівниця відділу обслуговування Наталя Виноградова: "Діти, а що ви бачите у нас у #БІБЛІОТЕКА?"  У нас у #БІБЛІОТЕКА свої читацькі бажання можна не стримувати, а взяти з полиці й переглянути усі яскраві журнали Початок лялькової вистави "Поросятко Чок". Підступний Вовк хоче поласувати поросятиною, але наш Чок навчений правил безпеки і додому його не впускає А тут Поросятко Чок починає креативити. Спочатку заманив Вовка у мішок, а потім примусив його слухати пісеньку про літери абетки. Не дивно, що його злість і драматична напруга вистави зростають :) Щоб