#БІБЛІОТЕКА Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва

Нам, бібліотекарям Центральної бібліотеки ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, тепер навіть страшно описувати, що вчора відбувалося зі школярами та їхніми батьками. Так, оце зараз доведеться визнати, що через них пропускали електричні розряди, а ще поруч із ними підривали кульки-бомбочки з воднем та підпалювали мильні  бульбашки з пропан-бутаном. Однак вчора діти зовсім не боялися - навпаки, їм було цікаво, весело й хотілося повторів. Ще б пак - на нашій локації з великим успіхом пройшло наукове шоу, організоване соціальним проектом "Особливі". Електричні заряди та розряди, гази, воду й повітряні кульки приборкував маестро Олехандро, тому насправді у нас все було під контролем. Поруч із звичайними школярами незвичайні фізичні та хімічні явища спостерігали також діти з особливими потребами. Подяка Вікторії Панасюк за сміливість :) та незабутні яскраві враження!

Нині вже для багатьох не дивина, що історики та археологи послуговуються технологіями та методиками сучасної криміналістики. Нині дослідники можуть не тільки встановлювати причину смерті людей, що жили сотні й тисячі років тому, а й з високим ступенем достовірності відтворювати їхню зовнішність. Історія княжої доби в шкільних підручниках може видатися якщо не зовсім нудною, то доволі схематичною. Але якщо вийти за межі схеми "хрещення - розквіт - міжусобиці - монгольська навала" й спробувати пошукати відповіді навіть на найпростіші питання, можна натрапити на по-справжньому детективні історії з історії. Одне з таких нібито простих питань - як насправді виглядав чи не найвідоміший князь Київської Русі - Ярослав Мудрий? Як це часто буває з людьми, що жили тисячу років тому, його портрет на двогривневій купюрі - приблизний. Тележурналіст Акім Галімов нагадує, як виглядає князь Ярослав на двогривневій купюрі  А ще є відома школярам багатьох пок...

21 лютого в усьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови (англ. International Mother Language Day ). Історія цієї пам’ятної дати тісно пов’язана з боротьбою за незалежність держави Бангладеш, що межує з Індією. До 1971 року Бангладеш був східною провінцією Пакистану, і саме громадянська боротьба за права рідної бенгальської мови стала основним рушієм здобуття незалежності країни. А 21 лютого 1952 року в Дацці, столиці тодішнього східного Пакистану, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. З часу здобуття незалежності ця дата відзначається в Бангладеш як День мучеників, а з 2000 року ЮНЕСКО встановила відзначення Дня рідної мови на міжнародному рівні. Пам’ятник борцям за право на рідну мову на території університету Дакки, Бангладеш. Фото Карла Роля, взято з Вікіпедії Майже в той самий час, коли бангладешці здобували свою незалежність від Пакистану, в Україні теж розгорталася драма боротьби за права рідної мови. У 1965 році молодий науковець-лінгвіс...

Минає вже чотири роки, як Україна живе з пам’яттю про героїв Небесної сотні. Спогад про них уже не такий гіркий та болісний, як у лютневі дні 2014-го, але й відповіді на драматичні питання, які мучили тоді, не стали більш вичерпними. Чи була смерть більш ніж сотні захисників Майдану даремною? Досі не було належного розслідування, яке б відкрило правду про те, навіщо зранку 20 лютого потрібно було почати таку масову й неадекватно жорстоку розправу над ними. Дотеперішні спроби знайти та покарати організаторів та безпосередніх вбивць зазнали прикрої поразки. Те, що поки не було судових слухань і злочинці не названі поіменно, не було з’ясовано їхніх мотивів, має спонукати нас до небайдужості. Подальші події засвідчили — саме 20 лютого 2014 року став першим днем російської агресії проти України. Згадаймо пригнічений настрій останніх днів перед трагедією. Вже місяць, як в Україні діють злочинні “диктаторські закони”, написані під копірку з російських, суди масово заарешто...

Вони дивовижним чином знайшли одне одного. Спочатку маленька дівчинка-сирітка Софі, що виглядала однієї місячної ночі з вікна спальні, потрапила до рук Великого Дружнього Велетня і здійснила з ним неймовірну мандрівку до країни велетнів. Однак дуже скоро виявилося, що решта дев’ять велетнів не такі дружні, як ВДВ, більше того, вони щоночі гасають учвал по всьому світу, аби живцем поїдати дорослих і дітей. ВДВ, попри те, що він теж велетень, безпорадний проти цих огидних кровожерних істот. Точніше, був безпорадним, поки мала Софі не придумала зухвалий і карколомний план порятунку людства. Щоб його здійснити, потрібна була допомога не кого-небудь, а  самої  Королеви Великобританії! Коли Її Величність вдалося переконати в реальності загрози від людиножерних велетнів, нарешті з’явилася непереможна команда, здатна впоратися з ними. Книга Роальда Дала "Великий Дружній Велетень" - неправильна, точніше, цілковито бешкетна дитяча книжка. Так, в ній йдеться про персонажів, які...

Серед усіх боїв українських збройних формувань в час революції 1917-1921 років битва під Крутами має особливе значення. Тепер, коли Україна відзначає столітній ювілей події, яку часто порівнюють із подвигом трьохсот спартанців, настав слушний час розповісти про героїв Крут нинішній молоді. Заради цього Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва організувала старшокласникам гімназії НПУ ім. М. Драгоманова лекцію “Крути. Бій за майбутнє України”. На зустріч із гімназистами була запрошена Олена Василівна Спицька, науковий співробітник ­Музею Української революції 1917—1921 років. Фото "Українського тижня"   Спочатку вона дала коротку характеристику історичного контексту Першої світової війни в Східній Європі та подіям першого року змагань за українську державність, які передували подіям під Крутами. Це, зокрема, створення Центральної Ради, Третій та Четвертий Універсали, що прогосили про створення Української Народної Республіки та її незалежність....

Катерина Калитко - ім’я в українській літературі не нове.  На початку 2000-х стартувала як авторка кількох поетичних збірок, потім у 2007 році написала першу прозову книжку "М.істерія". Пройшло ще десять років, і прозова творчість Катерини Калитки здобула визнання - її книжка "Земля загублених, або Маленькі страшні казки" стала Книжкою року Бі-Бі-Сі. Дев’ять оповідань, з яких вона складається, так чи інакше стосуються теми війни та міжвоєнного часу. Війна десь упізнавана й конкретна, як війна на українському Донбасі в оповіданні "Мартин", десь умовна, як у творах фентезі, стилізованого під середньовіччя. Є у книжці й світ поза війною, проте ніхто - навіть герої оповідань, де є лишень далекі відлуння воєнного часу - не вірить, що та війна одного разу раптово не повернеться або принаймні не нагадає про себе. Розказані історії побудовані на протиставленні, точніше, взаємному відзеркаленні "звичайної" та "воєнної" логіки: те, що необх...