#БІБЛІОТЕКА Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва

У #БІБЛІОТЕКА триває проект "Казкові сніданки". Уже третю п’ятницю поспіль наші юні друзі, які з якихось причин цього дня не в дитячому садочку, приходять послухати цікаву казочку та роздивитися ілюстрації до неї на чарівному килимку на нашій бібліотечній локації Діти/Kids, а потім роблять саморобку за її мотивами. Отже, в третьому епізоді "Казкових сніданків" продовжилося знайомство з дитячими книжками чудового творчого тандему - поета і письменника Івана Малковича та художниці Софії Ус. Після морської книжки-розглядалки про пригоди маленького Вовчика та його тата, морського Вовка настав час пригод у місті у казці "Мед для мами". Адже це тільки на перший погляд здається, що в історії Зайчика, який вирушив до кондитерської крамнички по баночку меду для хворої мами, не буде пригод. Вони починаються одразу, щойно Зайчик покине велику міську площу, яку він щодня бачить із вікна, і зайде до вулички, де знаходиться крамничка. Там розпочався величезний ...

У просторі Art/Мистецтво стартувала виставка репродукцій графіки Тараса Шевченка. Так, більшість представлених робіт добре відомі всім, хто цікавиться художньою спадщиною Кобзаря. Однак одна справа - переглянути їх відтворення в Інтернеті, й зовсім інша - у виставковому просторі, як і було задумано автором. Навіть в нашому фоторепортажі видно, що графічні сюжети взаємодіють між собою, з інтер’єром нашого бібліотечного простору й навіть з сучасним міським пейзажем за вікном.  Графічні твори Тараса Шевченка, зокрема пейзажні, відтворюють київські ландшафти з майже фотографічною точністю. В його час масова фотографія була вже на порозі, й сам Кобзар устиг оцінити цю цю технологічну новинку, за три останні роки життя зробивши 11 портретних світлин.  Фотографічність шевченкової графіки, причому як детально промальованих офортів, так і шкіців-замальовок - те, завдяки чому вона чудово "грає" в нашому сучасному просторі. А якщо мимоволі порівняти потік автомобілів на проспекті Пер...

  Вчора, 6 березня 2018 року Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка провела творчу зустріч з учасниками мистецького об’єднання "Апокриф" - поетом, музикантом і співаком-репером Міхою Невідомським та поетом Володимиром Олівцем . І Міхайло, і Володимир - ентузіасти, виконавці та інтерпретатори поетичного слова Тараса Шевченка. Так, Міха Невідомський продемонстрував нашій публіці - дев’ятикласникам київської школи № 199 та десятикласникам Київського ліцею бізнесу - відеокліпи з виконанням поезій "Доля" ("Ти не лукавила зо мною" ), "Маленькій Мар’яні" , "Не женися на багатій" ,  "Заповіт" тощо. А Володимир Олівець прочитав уривок з поеми "І мертвим, і живим"... білоруською мовою! Слухачі не тільки не потребували перекладу, а й змогли оцінити, наскільки добре мова братнього народу може передати гострі Тарасові інтонації.  Також обидва поети виявилися не проти поекспериментувати з переспівом та навіть парод...

Події минулорічного роману Макса Кідрука “Не озирайся і мовчи” розгортаються не в екзотичних країнах і не далеких пустелях, а в рідному місті письменника — Рівному. Міський ландшафт у творі описаний настільки деталізовано, що часами здається, що його можна використати замість путівника. Втім, це не означає, що сюжет роману став спокійнішим, розслабленішим, так би мовити. Макс Кідрук залишається вірним собі — і без того драматичний сюжет у нього закручується в непередбачувані лабіринти. Він щедро додає різні небезпеки, що ґрунтуються на нерозкритих та до кінця не пояснених сучасними науками явищах. Словом, шанувальники попередніх технотрилерів Кідрука розчарованими точно не будуть.  Гостросюжетна фантастика Максима Кідрука до цього часу була читанням, адресованим дорослій аудиторії. В принципі, так воно є й цього разу, якщо не враховувати того, що в “Не озирайся і мовчи” автор активно долучається до традиційних підліткових тем: булінг та інші знущання, ізоляці...

Нам, бібліотекарям Центральної бібліотеки ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, тепер навіть страшно описувати, що вчора відбувалося зі школярами та їхніми батьками. Так, оце зараз доведеться визнати, що через них пропускали електричні розряди, а ще поруч із ними підривали кульки-бомбочки з воднем та підпалювали мильні  бульбашки з пропан-бутаном. Однак вчора діти зовсім не боялися - навпаки, їм було цікаво, весело й хотілося повторів. Ще б пак - на нашій локації з великим успіхом пройшло наукове шоу, організоване соціальним проектом "Особливі". Електричні заряди та розряди, гази, воду й повітряні кульки приборкував маестро Олехандро, тому насправді у нас все було під контролем. Поруч із звичайними школярами незвичайні фізичні та хімічні явища спостерігали також діти з особливими потребами. Подяка Вікторії Панасюк за сміливість :) та незабутні яскраві враження!

Нині вже для багатьох не дивина, що історики та археологи послуговуються технологіями та методиками сучасної криміналістики. Нині дослідники можуть не тільки встановлювати причину смерті людей, що жили сотні й тисячі років тому, а й з високим ступенем достовірності відтворювати їхню зовнішність. Історія княжої доби в шкільних підручниках може видатися якщо не зовсім нудною, то доволі схематичною. Але якщо вийти за межі схеми "хрещення - розквіт - міжусобиці - монгольська навала" й спробувати пошукати відповіді навіть на найпростіші питання, можна натрапити на по-справжньому детективні історії з історії. Одне з таких нібито простих питань - як насправді виглядав чи не найвідоміший князь Київської Русі - Ярослав Мудрий? Як це часто буває з людьми, що жили тисячу років тому, його портрет на двогривневій купюрі - приблизний. Тележурналіст Акім Галімов нагадує, як виглядає князь Ярослав на двогривневій купюрі  А ще є відома школярам багатьох пок...