ПоРЕПані - не зіпсовані. Шевченкові рядки в дзеркалі репу та відеоарту

березня 07, 2018

Вчора, 6 березня 2018 року Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка провела творчу зустріч з учасниками мистецького об’єднання "Апокриф" - поетом, музикантом і співаком-репером Міхою Невідомським та поетом Володимиром Олівцем. І Міхайло, і Володимир - ентузіасти, виконавці та інтерпретатори поетичного слова Тараса Шевченка. Так, Міха Невідомський продемонстрував нашій публіці - дев’ятикласникам київської школи № 199 та десятикласникам Київського ліцею бізнесу - відеокліпи з виконанням поезій "Доля" ("Ти не лукавила зо мною"), "Маленькій Мар’яні", "Не женися на багатій", "Заповіт" тощо. А Володимир Олівець прочитав уривок з поеми "І мертвим, і живим"... білоруською мовою! Слухачі не тільки не потребували перекладу, а й змогли оцінити, наскільки добре мова братнього народу може передати гострі Тарасові інтонації.

Також обидва поети виявилися не проти поекспериментувати з переспівом та навіть пародією на Шевченкові твори. Міха Невідомський, пишучи про сьогодення, вирішив перетворити ідилічний настрій відомої поезії з циклу "В казематі" ("Садок вишневий коло хати") на жорсткий треш. Втім, ліричний герой цього твору все ж не піддається спокусі поринути в безпросвітній песимізм:

Садок вишневий вже палає,
надія стогне, помирає..
І люди у ліси тікають,
садок вишневий покидають…
Хто спинить це? Хто скаже «ні»?

("Садок вишневий коло хати", 2018)

А от Володимир Олівець вирішив трохи побешкетувати й спародіювати хрестоматійну Шевченкову "Думку" ("Думи мої, думи мої). Вийшло таке:

Зуби мої, зуби мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали ви у роті
Сумними рядами?..

Чом вас лікар не лікує
Якісно й безплатно?
Чом вас цукор так руйнує,
Будь воно неладно?!

(Наболіле, 2013)

Це вірш був не єдиним, який вразив наших слухачів-старшокласників. Тож вони, замість зануритися у власні ґаджети, навпаки, знімали те, що відбувається, на свої смартфони!

Між іншим, з’ясувалося, що відеокліпи, які знімає Міха Невідомський разом з іншими апокрифівцями, меганизькобюджетні - настільки, що доступні практично кожному, хто захоче наслідувати їхній приклад. Відеоарт у виконанні "Апокрифу" й справді успішно компенсує брак складних операторських "наворотів" відвертістю подачі емоцій та впізнаваністю локацій, дорогих молодим митцям. Також усі змогли переконатися, що сучасна стилістика й технічні засоби ХХI століття ще більше збагачують поезію, й у тому числі навіть хрестоматійні вірші Тараса Шевченка.

Євген Повєткін, ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва