ПАВЛО ЛИСИЙ: "Зимові свята – справжній острівець щастя"

Фото Марини Чорної

Павло Лисий – піаніст, один із засновників міжнародного фестивалю "Дзензелівські вечори КЛАСичНОЇ музики". Родом із села Дзензелівка, що на Черкащині. Нині живе у Києві. З рідного села йому вдалося зробити бренд. Тепер воно асоціюється із культурним осередком, класичною музикою і є своєрідним простором втілення різноманітних музичних ідей та експериментів для виконавців з різних країн світу. На думку Павла, святковий настрій можуть створити цікаві люди, споглядання природи, подорожі, морозна й сніжна погода. Вірить, що мрії існують доти, доки ми з ними наодинці. І лише наші зусилля є запорукою їхнього втілення.

Село Дзензелівка (Черкаська обл.)
 Фото Любові Ільмінської

Зимові забави на подвір’ї

Без розваг не може бути! Особливо взимку, коли вже не пограєш у футбол, не поплаваєш в озері. Приходять зимові забави. Зазвичай, це сніжки, ковзанка. Пригадую, у нашому дворі в ті роки, коли було багато снігу, на центр двору з доріжок згортали сніг. А раніше його справді було більше, ніж зараз. Потім дідусь або тато заливав цю снігову купу водою, і так формувалася гірка. У нас збиралася чи не вся вулиця дітлахів! Ми без упину з’їжджали. А подвір’я має ще ухил донизу, тому на крижаній трасі траплялися навіть незначні травми – як же без них (усміхається).

Село Дзензелівка
Фото з архіву Павла Лисого

Фурґало

Є в нашій Дзензелівці ще одна цікава розвага, яку наживо не бачив більше ніде. Вона не надто поширена в Україні – фурґало. На ставку, коли вже досить товста крига, прорубують ополонку. Туди вставляється колода. Вона має дістати дна, аби добре закріпитися. Потрібно зачекати, щоб ополонка знову замерзла. Тоді навколо колоди прив’язують довгу палицю, а на її кінець прилаштовують санчата. Сідаєш, палицю штовхають по колу і розваги починаються (усміхається). Швидкість можна набрати доволі пристойну. І, як правило, це закінчується тим, що пасажир вилітає і "косить очерет" (сміється). Щороку все починається наприкінці січня – початку лютого, коли є міцні морози. Упродовж кількох тижнів ця розвага дуже популярна! Насправді в селі багато ставків і принаймні в двох із них влітку посеред ставка стоїть колода, щоб нову взимку не встановлювати. Стоїть і чекає свого часу. На ній то чапля стане перепочити, то лелека.

Село Дзензелівка
Фото з архіву Павла Лисого

Скоро матимемо австралійський варіант Різдва 

Після осінніх похмурих днів, які переходять у зимові, аж поки сонячні промені десь у січні почнуть яскраво світити, зимові свята – справжній острівець щастя. Пам’ятаю, до нас Миколай приходив. І подарунки приносив, і різочку (усміхається). У дитячі роки найчастіше колядувати ходили до знайомих, але я не надто був ініціативний у цьому плані. Колядували досить звично, без костюмів, навіть без зірки. Співали "Нова радість стала", "Щедрик", "Добрий вечір тобі, пане господарю". Але були односельчани, які вбиралися в етнічний одяг і водили козу по селу. Насправді, погода мала велике значення. Останніми роками на Різдво не часто буває хороший сніг, мороз, коли можеш перейти через город або греблю ставка без перешкод. Бо коли по кісточки болота, то й колядка якась не така, але, мабуть, треба звикати. Можливо, скоро матимемо австралійський варіант Різдва (усміхається).

Фото Марини Чорної

Посох, вбрання, мішок, борода із вати

Колись я "підробляв" Дідом Морозом. Мав цю роль у початкових класах на шкільних новорічних святах. Посох, вбрання, мішок, борода із вати – все, як книжка пише. І одного разу після чергового ранкового виступу до мами підійшла наша сусідка із вже готовим планом дій. Дала пакунок із гостинцями, а я, не переодягаючись, пішов до її маленької доньки, розказав вірш і далі все за сценарієм. Здається, мені тоді повірили! А за два дні вже сам чекав на справжнього Діда Мороза (усміхається).

Село Дзензелівка
Фото з архіву Павла Лисого 

Святковий настрій створюють цікаві люди

Святковий настрій створюють цікаві люди, що нас оточують, споглядання природи, подорожі, морозна й сніжна погода. Також книги, але частково. Книги можна читати і в будні, тому для мене гарна книга робить свято, а не свято відбувається завдяки читанню книг. Атрибутом свята також є музика. Часто буває, що за особистими відчуттями музику приємніше виконувати, ніж слухати. Єдине, що точно необхідно для створення святкового настрою – наша власна готовність перебувати в цьому стані (усміхається). А читачам блогу хочу побажати займатися улюбленою справою, бути цікавими, творчими, успішними, щасливими, створювати святковий настрій собі, своїм друзям і навіть незнайомим людям!

Фото Марини Чорної


проект про нас

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дивовижні тварини Майка Йогансена

Зберігайте спокій. Ловіть ананас!

Повстанський екшн. "Червоний" Андрія Кокотюхи - історія України в гостросюжетному форматі