Кільця на зрізі. Дерево української музики 2006 року в портретах Олександра Євтушенка

Українська рок- та поп-музика - один з найбільших культурних здобутків доби Незалежності. Якщо боротьба за справді масову літературу, за касовий успіх кінопрокату, за театр ще триває, то українські музиканти вже можуть похвалитися незаперечними здобутками. На думку спадають перш за все Святослав Вакарчук та  "Океан Ельзи", який такого далекого, і не тільки в часі, 27 вересня 2011 року просто-таки "порвав" Кремлівський палац з’їздів у Москві. Ще, звісно, варто згадати обидві українські перемоги на Євробаченні - Руслани в 2004-му та Джамали в 2016-му.

Поп- та рок-музиканти в Україні нині скаржаться на багато що - на брак ефірного часу на провідних теле- та радіоканалах, на малі заробітки та халтурний звук на переважній більшості концертів, на піратство тощо. Однак ніхто вже не скаже, що масова музика у нас занепадає, що зникають жанри, скорочується число виступів та записів.

Щодо української музики у нас теж є своя книжкова машина часу, яка перенесе нас у 2006 рік. Це солідне видання музикознавця Олександра Євтушенка "Обличчя музики. Творчі портрети українських зірок", створене у формі ілюстрованого проспекта-довідника.

Графічне вирішення обкладинки містить відсилку до фотопортрету, що проявляється у фотолабораторії у світлі червоного ліхтаря. Нині в час панування "цифри" натяк майже незрозумілий

Слід зауважити, що одинадцять років тому музичний ландшафт України не дуже відрізнявся від теперішнього. Після виходу "Суперсіметрії" (2002) та "Глорії" (2005) авторитет "Океану Ельзи" стає беззаперечним. У книжці приділено чимало уваги також іншим суперзіркам, відомим і тепер - групам "ТНМК" та "Тартак", "Плач Єремії" та "Кому вниз", "Бумбокс", "ВВ" "Друга ріка", "Mad Hеads", "Мандри", Марії Бурмаці, Олександрові Пономарьову, сестрам Тельнюк. 

Написано у ній й про справжні музичні легенди 90-х та початку 2000-х - "Братів Гадюкіних" та "Скрябіна". Фронтмени обох колективів тоді були ще живі, хоча їхню діяльність у сезоні 2005-2006 років важко назвати аж надто активною :) Є й дуже цікаві історичні артефакти - "Табула раса" з Олегом Лапоноговим, "Вася Club", "Опальний принц" або й неперевершений бард Тризубий Стас. 

Книжка засвідчує, що за цей час деякі гурти можуть майже повністю забутися, як це сталося з "Гринджолами", учасниками Євробачення-2005 від України. Майже зникла з українських радарів Ані Лорак, але то вже з іншої причини :)

Олександр Євтушенко пише портрети не тільки поп- та рок-музикантів. Виконавець на старовинних інструментах Тарас Компаніченко, джазмени Енвер Ізмайлов та  група "Схід-сайд" теж є на сторінках книжки.

Хтось скаже - про всіх цих виконавців можна тепер прочитати в Інтернеті, ще й заодно музику послухати. Проте це не замінить доброї книжки про українську музику, такої, як вийшла з-під пера Олександра Євтушенка. Замість тунельного зору видачі результатів пошуковика про якогось одного виконавця або платівку - широка панорама, в якій знаходиться місце навіть тим, кого призабули.

Запрошуємо до нас у Бібліотеку на проспекті Перемоги, 25 а читати про українську популярну музику!

Євген Повєткін, ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва