Беззастережна відкритість до світу. Виставка скетчу Маргарити Ізмаїлової
У #HUB25A від суботи 7 жовтня розпочалася нова художня виставка - Sketch Art Маргарити Ізмаїлової. Нині багатьом відомо про мистецтво швидких замальовок - скетчів. В нинішній Україні цей напрям теж став популярним, він активно розвивається. Мистецька публіка дедалі частіше помічає, що скетч починає відходити від свого первісного утилітарного призначення, це тепер уже не тільки демонстраційні матеріали (наприклад, для замовника) і не підготовчі студії до написання якої-небудь великої картини. У Маргарити Ізмаїлової це вже повноцінний засіб вираження своєї естетичної позиції.
Під час перегляду блокнотних листочків із портретними, пейзажними, жанровими замальовками глядач перебуває в полоні ілюзії, що такі картинки дуже легко побачити в реальності й навіть легко відтворити - наприклад, за допомогою фотокамери. Але не спішімо розчаровуватися в цій простоті. Змалювавши яку-небудь таку повсякденну картинку, мисткиня поспішає запитати - якщо Ви їздили в метро та ходили київськими вулицями, то теж побачили те, що побачила я? Чи цікаве Вам перетворення того, що у Вас ніби й так перед очима, на реальність твору мистецтва?
Крім скетчів, на виставці у нас у Центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка для дітей міста Києва є й, так би мовити, більш традиційні картини, створені в різних техніках. Всі вони, а також скетчі, і сама Маргарита Ізмаїлова, і майстер-клас зі змальовування з натури японських міні-дерев бонсай, звучання язичкового "щасливого" барабану і навіть ласощі, якими пригощали гостей, демонструють абсолютну відкритість мисткині світові.
"Я бачу і сприймаю усе і ділюся найкращим" - так можна спробувати сформулювати головну думку виставки. Й справді, не всякий художник, роздумуючи над темою (щасливого) материнства, відважиться примірити на себе образ квочки й поділитися думками про те, що [тепер мені] "Літати заборонено" (так називається одна з картин). Але Маргарита Ізмаїлова не зосереджується на сумному, вона поєднує свою "квочку" із голубом і навіть із соколом, будує своєму птахові символічне гніздо, яке теж зможуть побачити відвідувачі нашої виставки.
У нашій дитячій читальні такі думки про материнство (батьківство), щастя й сім’ю звучать дуже доречно. Ми вдячні Маргариті Ізмаїловій, що вона в цю суботу по обіді легко й невимушено показала нам, як це класно може бути - дві години свого життя разом з картинами, глядачами, з чоловіком, з сином, з сім’єю та друзями, словом - у гармонії зі своїм великим та малим світом.
Євген Повєткін, ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м, Києва
Під час перегляду блокнотних листочків із портретними, пейзажними, жанровими замальовками глядач перебуває в полоні ілюзії, що такі картинки дуже легко побачити в реальності й навіть легко відтворити - наприклад, за допомогою фотокамери. Але не спішімо розчаровуватися в цій простоті. Змалювавши яку-небудь таку повсякденну картинку, мисткиня поспішає запитати - якщо Ви їздили в метро та ходили київськими вулицями, то теж побачили те, що побачила я? Чи цікаве Вам перетворення того, що у Вас ніби й так перед очима, на реальність твору мистецтва?
Крім скетчів, на виставці у нас у Центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка для дітей міста Києва є й, так би мовити, більш традиційні картини, створені в різних техніках. Всі вони, а також скетчі, і сама Маргарита Ізмаїлова, і майстер-клас зі змальовування з натури японських міні-дерев бонсай, звучання язичкового "щасливого" барабану і навіть ласощі, якими пригощали гостей, демонструють абсолютну відкритість мисткині світові.
"Я бачу і сприймаю усе і ділюся найкращим" - так можна спробувати сформулювати головну думку виставки. Й справді, не всякий художник, роздумуючи над темою (щасливого) материнства, відважиться примірити на себе образ квочки й поділитися думками про те, що [тепер мені] "Літати заборонено" (так називається одна з картин). Але Маргарита Ізмаїлова не зосереджується на сумному, вона поєднує свою "квочку" із голубом і навіть із соколом, будує своєму птахові символічне гніздо, яке теж зможуть побачити відвідувачі нашої виставки.
У нашій дитячій читальні такі думки про материнство (батьківство), щастя й сім’ю звучать дуже доречно. Ми вдячні Маргариті Ізмаїловій, що вона в цю суботу по обіді легко й невимушено показала нам, як це класно може бути - дві години свого життя разом з картинами, глядачами, з чоловіком, з сином, з сім’єю та друзями, словом - у гармонії зі своїм великим та малим світом.
Євген Повєткін, ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м, Києва
Коментарі
Дописати коментар