Наш київський Гаврош

..Тоді, сто одиннадцять років тому, від цього хлопчини всі були, як би тепер сказали, просто в шоці. Тюрма за ним, безумовно, плаче - були переконані усі навколо, навіть його батьки. А проте це був не підлий малий злодюжка, що весь час обманює та викручується. Він - це химерна суміш нахабства і благородства, його перескоки від одного до іншого завжди несподівані, вони завжди збивають усіх з пантелику. Він заради друга піде (і таки йде, а не тільки хвалиться) і під батьків ремінь, і в крижану холодну воду, прийме незаслужені звинувачення і прикру ганьбу. 

Ми, коли сьогодні читаємо книжку про нього, теж буваємо шоковані, але не ним. Зрештою, він - таки класний хлопчина, такі, як він, всього за якихось дванадцять років підуть відчайдушно боронити Україну під Крутами. Ні, шокує брак батьківської довіри щодо нього і брак (у них, у батьків) гідності у ставленні до себе.

Отже, сьогодні ми згадуємо Федька, головного героя оповідання Володимира Винниченка "Федько-халамидник". Очевидно, що автор щедро наділив його автобіографічними рисами, напевно, він і сам колись був таким розбишакуватим хлопчаком. А проте між ним і автором є одна суттєва відмінність у біографії: Володимир Винниченко - родом з Єлісаветграда, теперішнього Кропивницького, а Федько - киянин. І події оповідання теж розгортаються у Kyiv, Ukraine, зокрема, на набережній на Подолі. Він міг би бути літературним символом нашої столиці, нашим київським Гаврошем :)

Володимир Винниченко увійшов до історії України передусім як один з найактивніших учасників Української революції, сторіччя якої ми починаємо відзначати цього року. Він очолював Генеральний Секретаріат та Директорію УНР, написав тритомник мемуарів "Відродження нації", який нині є дуже цінним історичним  джерелом для сучасних дослідників. Він також автор першого в українській літературі фантастичного роману і самобутній художник. Чекайте нових дописів про Володимира Кириловича Винниченка в нашому блозі!