Публікації

Казка, гумор, фантастика. Короткий путівник найвідомішими книжками Галини Малик

Зображення
 Сьогодні, 12 серпня Галина Малик відзначає 70-літній ювілей. До того, як здобути визнання як письменниця, що пише для дітей та підлітків, пані Галина працювала бібліотекаркою - вона понад десять років очолювала відділ культури та мистецтв Закарпатської обласної наукової бібліотеки. Вітаємо літераторку і нашу колегу! Ужгородська письменниця Галина Малик стала широко відомою юним читачам наприкінці 1980-х - на початку 1990-х, коли побачила світ найвідоміша з її казкових повістей “Пригоди Алі в країні Недоладії” . Казкова історія про дівчинку, яка ніколи не могла довести до пуття жодної розпочатої справи  і через це одного разу потрапила до чарівної країни, де з-за різних недоробок і недоладностей жити було практично неможливо, швидко здобула прихильність і читацької публіки, і професійних критиків. Так, за “Пригоди Алі...” Галина Малик у 1988 році отримала премію ім. О. Копиленка. У наш час ця казкова повість увійшла до шкільної програми з української літератури, її задали читати на літ
Дописати коментар
Докладніше

Шанс на повернення додому. Подорож потойбіччям українського степу в "Інтернаті" Сергія Жадана

Зображення
Вже у попередньому своєму романі, у “Ворошиловграді” Сергій Жадан здобув собі привілей, про який багато хто з літераторів сучасності можуть тільки мріяти. Його художня мова – оті всі порівняння, епітети, метафори та гіперболи (куди ж без них:) – настільки парадоксальна й соковита, а герої настільки яскраві й фактурні, що можна спокійно читати абсолютно все, про що пише Жадан. У нього живими й пронизливими є навіть пейзажні описи! “Інтнернат” – ще одна варіація на тему українського роману дороги, або Одісеї, якщо мислити більш класичними категоріями. Проте, на відміну від “Миколи Джері” Івана Нечуя-Левицького, головний герой Сергія Жадана тікає не від неволі, а від війни. І за іронією долі потрапляє просто-таки в одну з найгарячіших її точок. Як з’ясувалося потім, він і вижив тільки тому,що не сидів на одному місці. Свобода й шанс почати нове життя додалися бонусом… Літературний критик Євген Стасіневич у своїй відеолекції про українську літературу початку ХХІ століт
Дописати коментар
Докладніше

Читати зимою - це правильно. На грудневій інтерактивній полиці в БІБЛІОТЕЦІ - добірка зимового книжкового позитиву

Зображення
Наша груднева книжкова інтерактивна полиця має назву "Зимова чудасія".  Й справді, коли, як не в грудні, напередодні дня святого Миколая чи в ніч перед Різдвом, мають статися найяскравіші чудеса цієї зими? Звісно, наші книжки не зможуть наблизити такий довгоочікуваний сніг та сезон завзятого санкування, але вони мають у собі стільки добрих казок та позитивних емоцій, що їх має вистачити на всі довгі-предовгі зимові вечори:) Запрошуємо до нас у відділ Діти/Kids!
Дописати коментар
Докладніше

Високе мистецтво поліграфії. У БІБЛІОТЕЦІ триває виставка незвичайних книжок з колекції видавництва "Маміно"

Зображення
Виставка книжок з колекції видавництва "Маміно", яку розгорнуто у просторі Мистецтво/Art нашої БІБЛІОТЕКИ, вражає.  Здавалося б, усього три невеликих столи та приблизно півсотні видань, але дві години, впродовж яких автор цих рядків розглядав їх, пролетіли зовсім непомітно. У добірці вражає все, й різні поліграфічні "фокуси" - це ще далеко не все, що варто побачити, обдумати й зрозуміти з побаченого. Нашому поколінню, яке зростало на віршиках Самуїла Маршака та Агнії Барто та інших книжках, в яких "розумні" дорослі навчають "уму-розуму" милих та (ще) трішки дурненьких малят, нинішня виставка стала справжнім откровенням. Творці представлених видань не тільки не шкодують явно немалих затрат на розробку креативного дизайну, на трафарети, кінетичні елементи та тривимірні ілюстрації - вони щиро вірять у свого найменшого читача. Віра у вмотивованих побаченим дорослих, які тепер уже готові відповідати на безліч дитячих запитань, віра у дітей, точніше,
Дописати коментар
Докладніше

Закріпитися в літературі. В БІБЛІОТЕЦІ відбувся вечір сучасної ветеранської літератури за участі письменника Мартина Бреста та поета Андрія Кириченка

Зображення
Що значить бути піхотинцем? Після першого дня на новій позиції ти говориш собі: "Могло бути й гірше". На ранок, з горням кави в руках, ти вже міркуєш, що все не так уже й погано. Ще через день-два ти вже знаєш все й всіх навкруги, а за тиждень тобі вже починає здаватися, що ти хтозна-коли прибув сюди - ділиться своїми враженнями прозаїк, автор книги "Пехота-3. Терриконы" Мартин Брест. Спекотного літа 2016-го він спізнав, що означає закріпитися на позиції після ротації, а нині він міцно закріпився у ветеранській літературі. В числі письменників-ветеранів є такі відомі й авторитетні імена, як Еріх-Марія Ремарк, Ернест Гемінгвей, Редьярд Кіплінг, а в Україні - Іван Котляревський, Володимир Сюсюра, Олесь Гончар.  Однак не лише честолюбне бажання долучитися до їхнього клубу спонукало Мартина Бреста сісти за перо, точніше за комп'ютерну клавіатуру. Він уже навіть на власному життєвому досвіді спізнав - якщо не писати про себе самого - "маленького начальни
Дописати коментар
Докладніше

Я вже знаю дещо про зуби. Дев'ятий епізод "Казкових сніданків" - про те, як виростати і залишатися зубастим

Зображення
  Коли мама навчала Лесю чистити зуби, вона й гадки не мала, що це її захопить  аж настільки. Мала одразу зрозуміла величезну перевагу зубастих перед беззубими, а запалу й цікавості їй вистачило, щоб не тільки заглянути до татового стаканчика із бритвою та бабусиного стаканчика із зубним протезом, але й на те, щоб досліджувати зубасті пащі крокодила й акули! Леся дуже енергійно шукала, кого б навчити цієї чудової науки - вміння чистити зуби, та де! Всі дорослі як один і без неї вміють чистити зуби, а звірі якось примудряються обходитися без зубних щіток... Леся вже майже починала сумувати й рюмсати, коли у неї несподівано з'явилася нова учениця. Про те, ким вона була, а також про магічне число чотири ми спільно читали на дев'ятому епізоді "Казкових сніданків" у книжці Таїс Золотковської "Чотири зуби". Вміння чистити зуби попри те, що зовсім ніби нехитре, виявилося дуже веселим і позитивним. Гляньте лишень, які чудові гігантські зубні щітки ми зробили з кол
Дописати коментар
Докладніше

Прийняти як батька. Дмитро Стус знайомив читачів БІБЛІОТЕКИ з перевиданням "Листів до сина" Василя Стуса

Зображення
Коли тридцять років тому, 19 листопада 1989 року в Києві відбулося перепоховання загиблих політв'язнів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, про них в Україні мало хто знав. Й нині, хоча ім'я Василя Стуса увіковічено у назвах вулиць багатьох українських міст і сіл, у назві Донецького університету, вимушено переміщеного до Вінниці через російську окупацію, про нього знято кілька документальних та повнометражний ігровий фільм "Заборонений", знання української громади про нього залишається переважно поверховим. Так, писав вірші, так, був дисидентом і радянським політв'язнем, прожив страдницьке життя й загинув мученицькою смертю в таборі - цим все й вичерпується. Про це сказав, починаючи зустріч із одинадцятикласниками Київського ліцею №42, син поета Дмитро Стус. Щоб змінити такий стан речей, пан Дмитро пише й упорядковує книжки про свого батька. Він познайомив нашу аудиторію з найновішою із них - перевиданням "Листів до сина". Листи Василя Стуса,
Дописати коментар
Докладніше